Вівторок
21.11.2017
13:55
Категорії розділу
Історія села Розвадова [4]
Різне [2]
Все для вашого комп'ютера [37]
Навчально-виховна діяльність [0]
Члени НРУ Розвадівського осередку проводять виховні і навчальні лекції для дітей і всіх бажаючих по суботах на тему Релігія та Історія.викладання проводиться у дуже цікавій формі для сприйняття, звертаючи увагу на найбільш потріні теми,а особливо ті що не піднімаються достатньо в школі.
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входу
Пошук
Друзі сайту
Погода
Погода в Україні

Мій Розвадів

Каталог статей

Головна » Статті » Історія села Розвадова

Соціально-економічний розвиток села Розвадова
     На думку вченого-мовознавця М.Л. Худаша назва села може походити від давньослов'янського імені складного типу. У чеській мові зафіксовано назви Ростислав, Ростимір, Ростігнєв. не виключено, що могло існувати також ім'я Ростивад. З часом "Ростивадів двір" могло перетворитися у Розвадів. Глухий приголосний звук "с" став дзвінким "з", а буквосполучення "ти"випало для зручності вимови.
     Більш імовірним виглядає походження назви села від давньоруського слова "свада", що означає суперечка, сутичка, воржнеча,або бійка. Цей термін є в тексті "Руської правди". Не виключено на місці села в давні часи відбувалися військові герці між противниками, або, навпаки, воно було місцем переговорів і налагоджень суперечок.
     Імовірно, що в селі в давні часи існувало якесь укріплення, тому що в інвентарі 1742 року була згадана сіножать "під островами". Назви "острів, окоп, виспа" вказують на укріплене місце. Про сліди давньоруського городища в Розвадові писав також відомий український археолог Я. Пастернак. В селі були назви полів "на чорному горбі", "Буковина". Остання назва може свідчити про заболоченість місцевості (назва "буча, бучило" у південноросійських поговірках означало "болото", а "Буковинка" могдо утворитися від "Бучавинка").
     Як видно з матеріалів археодогічних дослідження, проведених на території сільських земель наприкінці 1980-их років під керівництвом Л.Мацькового, люди селилися тут вже з часів палеоліту (20000 років до н.е).
     Сільська традиція вважає, що в давні часи село знаходилося на правому березі Дністра, в внаслідок частих лих від повеней люди з часом перебралися на вищий лівий берег ріки.
     Село згадувалося у 1467 році. У 1498 році його спалила татарська орда хана Менглі-Гірея і після цього воно було звільнене на 6 років від сплати податків та військових постоїв разом з іншими селами Дроговизького староства, яке тримав Андрій Тарло. У 1512 році королівська адміністрація знову звільнила село від сплати податків на 6 років. У 1515 році Розвадів знову став жертвою волоських та татарських військ.
     Проягом довшого часу село належало родині Тарлів. В середині XVI столітя село мало 4 лани землі.
     Зокрема, в документах зазначалося, що в 1564 село давало стацію (податок для війська) від 4 ланів землі, яка становила одну ялівку, 4 "муші" масла, 8 сирів, 4 колоди вівса, 8 курей, 96 яєць.
     Восени 1571 року від вдови М.Тарла село отрмав у оренду її зять Єжи Мнішек в складі Дроговизького староства.
       
У податковому реєстрі 1601 року зазначено, що в Розвадові було освоєно 5 ланів землі, а крім кметів проживали ще 5 родин загородників та 5 комірників. У Верині оброблялося тоді в 2 рази менше землі .

    Для захисту від татарських нападів польський коронний гетьман Станіслав Жолкевський за дорученням короля весною 1620 року почав споруджувати в селі на березі Дністра укріплення, яке отримало назву Табор. Для цього він мав від короля надзвичайні повноваження. Безпосередньо будівництвом займався дроговизький староста Ян Остророг силами своїх селян з навколишніх сіл. Вже на початку квітня стояли перші оборонні об’єкти. Будівництво не раз переривали татари. Вже восени 1620 року вони спалили село. Пізніше в Таборі була збудована селітарня для виробництва пороху, порохова башта для його зберіган­ня, житлові будинки для офіцерів. На стінах Табору була встановлена артилерія, всередині були створені запаси продуктів, а також зберігались цінніші речі панів та населення. Таборова адміністрація мала свій суд в складі дроговизького підстарости, комарнянського старости, ми­колаївського війта та 3 шляхтичів з числа тих, які мали в таборі свої будинки .

Навіть після знищення цих околиць татарами дроговизький ста­роста Микола Остророг вимагав від селян виконання повинностей у повному обсязі та чинив їм утиски. Селяни звернулись до короля і він

31 травня 1625 року дав мешканцям Розвадова та інших сіл Дроговизького староства лист безпеки (глейт) на півроку. Відповідний лист отримав і староста.

В середині XVII ст. Розвадів належав Теофілі Собєській, матері майбутнього польського короля Яна III. За селом рахувалося 10 ланів землі. Був млин на 1 колесо, а при ньому ступи для опихання проса.

Восени 1648 року Розвадів пограбували татари. Ще у 1650 році замість традиційних 35 зол податку з 5 ланів землі в селі зібрали тільки 3 зол. 30 квітня 1649 року Панько, підданий Теофілі Собєської, присягав, що через спустошення села, вимертя та забрання в нево­лю людей, не могли тут зібрати більше 25 зол податку.

    4-5 січня 1659 року польське військо мало тут стацію і забрало в селян 20 зол.

    В акті люстрації села 1661 року зазначено, що воно з давніх часів обробляло 5 ланів землі. Того року тут проживали 42 селянські родини (38 кметів та 2 підсусідки), які разом обробляли 4 лани землі. На лані 4 землі господарювали вибранці, які замість традиційних феодальних по­винностей мали виконувати при потребі військову службу. Селяни від лану землі платили по 10 зол 20 гр чиншу. Річний прибуток з села становив 58 зол. Про тих вибранці в дотепер нагадує в селі місцевість Гайдуччина. Гайдуками називали вибранців за те, що вони служили при панських дворах отаманами та наглядачами і виганяли людей до роботи або карали їх за непослух.

В другій половині XVII ст. тут вже було солтиство (війтівство), бо король Михайло Вишневецький 28 листопада 1671 року надав зятям місцевого солтиса Іванові, Максимові, Матвієві та Сенькові Лентисям лан землі в Розвадові. Більш правдоподібно, що це були зяті та сини.

 У 1673 році один з шляхетських загонів якимсь чином (з необе­режності?..) спалив Табор. У вогні пропало багато майна розвадівських селян, які ховали його там перед татарами. Селяни Стець Гринишин та Іван Пришляк зізнавали, що 23 селян зазнали збитків на суму 6000 зол. Варто навести перелік цих селян та їхніх шкод, щоб було уявлення про заможність цих селян. Отже згоріло Романові Стизі зерна на 300 зол, речей на 60 зол, масла і солонини на 20 зол; Олексі Бугельникові— на 300 зол; Матвієві Солтису— зерна, солонини та речей на 600 зол; Костьові Солтисові- на 250 зол; Ониськові Солтисові- на 300 зол; Лавро­ві Перевізнику зерна і меду на 500 зол; Лаврові Бубельнику— на 200 зол; Лавру Сколоздрі- на 350 зол; Шухові- на 60 зол; Данилишину-на 250 зол; Іванові Тищишину- на 200 зол; Тимкові Корімському (Корецькому?- В.Л)- на 80 зол; вдові Сирівчисі - на 100 зол; Бурмасові - на  300 зол; Якову Гальчаку- на 350 зол; Луцю Запальновому- на 250 зол; Костю Яроновому- на 60 зол; Іванові Лучковому- на 400 зол; Мацєшкові- на 200 зол; Купчикові Олексі- на 30 зол; Гайді Демкові - на 30 зол; священикові - на 200 зол. Тоді у Таборі згоріло пороху і олова на 500 зол, 100 мушкетів, 50 рушниць, 4 гармати.

Цікаво, що у відомій родині Шухевичів були перекази, що їхні коріння походили з Розвадова, де з давніших часів мешкали Шухи .

Відомо, що у 1726 році дроговизький староста ротмістр Товій Роєвський відбирав у місцевих селян поля біля фортеці і надавав замість них поля в інших місцях. Старостою він був тут вже давніше, бо ще весною 1689 року король Ян III наказував йому платити борги за ста­роство.

Ще в другій половині XIX ст. селяни знаходили на цьому місці каміння з написами та військовими гербами.

1676 року село знову спустошили татари.
      

Категорія: Історія села Розвадова | Додав: my-rozvadiv (21.02.2009) | Автор: Василь Лаба
Переглядів: 1222 | Коментарі: 3 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 3
28.02.2009 Спам
3. Косач Юрій (my-rozvadiv)
Від допомоги ми ніколи не відмовляємося, частіше б її пропонували. Але не критикуйте вже так нас адже ми вчимося і додаємо матеріали у вільний час. З часом будуть опубліковані всі статті В.Лаби і не тільки,але не все одразу.В нас є ідеї помістити і сучасну історію, що теж цікаво. Якщо в вас є статті то висилайте на мій mail :yuriy.kosach@gmail.com, або ж за допомогою системи Зворотній з'язок, ми їх обов'язково опублікуємо.

25.02.2009 Спам
2. Iryna
Як тільки я побачила сайт присвячений нашому селу, одразу ж запропонувала свою допомогу: надати готову історичну довідку села, яка опирається на кілька дослідницьких праць. Але відповіді на мою пропозицію не було.

24.02.2009 Спам
1. Iryna
І хіба це все? Далеко ні! Василь Лаба подає набагато більше цікавої інформації про наше село у своїй праці, ніж ти тут помістив. Чому ти не списав від нього про Табор? А про церкву? Невже так важко зразу подавати вичерпні дані про село.

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]